Кошти, вкладені в термоізоляцію будинку, окупаються за три-п'ять опалювальних сезони

Як утеплити типову панельну шістнадцятиповерхівку, якій вже більше тридцяти років, не витративши при цьому жодної зайвої гривні, «ФАКТИ» дізналися у жителя Троєщини, активіста житлово-будівельного кооперативу «Хімік-14», який створювався ще за радянських часів. 

Дві багатоповерхівки кооперативу страждають від типових проблем із стиками в панелях, з промерзанням, мокнучими і ураженими грибком стінами, а також з темними коридорами, що протікають стояками і багатьом іншим. «Я не голова кооперативу, а ініціативний мешканець, –пояснив Андрій Волощенко. – Дізнався про програму енергоефективності, розпочату минулого року столичною міськдержадміністрацією, випадково, від нашого депутата. За програмою «30 на 70» для ЖБК, ОСББ та громадян за утеплення, а значить, зниження тепловтрат в будинках, 30 відсотків платять мешканці, 70 відсотків – міська влада. З цим питанням ми і вийшли на правління нашого кооперативу».

– Як вдалося домовитися з власниками квартир про участь в програмі?

– Це було найскладніше, адже потрібно було отримати згоду всіх, хто живе в будинку, – пояснює Андрій Волощенко. – Є важливий момент: члени житлового кооперативу і ОСББ вносять квартплату «самі собі», тобто гроші залишаються на рахунках спільноти, а потім витрачаються на поточний або капітальний ремонт. Попередньо прорахували, що наявної суми достатньо, і ми можемо оплатити 30% витрат, не збираючи додаткових грошей з мешканців. Це був сильний аргумент, хоча на той момент 60 квартир мали борги. Ми пояснили мешканцям, що теплопостачання дорожчає і, щоб менше платити, треба максимально утеплити будинок, поставити не просто тепломір, а погодозалежну автоматику, яка дозволить більше заощадити, коли немає морозів. Так і вирішили знижувати свої витрати на комуналку.

– З чого почали?

– З того, що залежало тільки від кооперативу, – з освітлення в під'їздах. Поміняли всі лампочки в парадних. Витратили шість тисяч гривень на світлодіодні лампи, які в десять разів економніші від звичайних, служать до п'яти років і продаються в будь-якому супермаркеті. Коштують недешево, але за п'ять місяців витрати вже окупилися, незважаючи на те, що і в ЖБК вандалізм присутній, з чим постійно боремося. Відремонтували двері у всіх парадних, замінили віконні рами в холодних переходах і труби стояків, де на 55 метрів їх довжини стояло вже 14 хомутів.

Потім почали збирати пакет документів для участі в програмі «30 на 70». Ми були практично першими, крім «Хіміка-14» в минулому році ще трохи більше десяти будинків подали заявки. У міськдержадміністрації нам роз'яснили, що і як потрібно робити. Перший етап це енергоаудит будинку, а у нас їх два: вулиця Бальзака, 18 і 24. Почали з будинку № 24. За перевірку і висновок фахівців заплатили близько десяти тисяч гривень, а нинішнього року домовилися вже за 7,5 тисячі по другому будинку. Аудит виконує група впровадження проектів енергоефективності КМДА, зйомка тепловізором показала: всі панельні стики світилися червоним кольором (!). Тобто через них йшло тепло, видно було навіть, де в квартирі стоять батареї! Через ці ж стики затікала дощова вода, провокуючи вогкість і грибок в квартирах. Енергоаудит виявляє практично всі канали витоку тепла: через дах, підвали, електрощитові, а у висновку фахівці пишуть, що потрібно зробити. Цей документ дуже важливий для участі в міській програмі енергоефективності.

Після аудиту замовили за рахунок кооперативу роботи по герметизації стиків панелей і утеплення стін. Домовилися з підрядником, що гроші вносимо рівними платежами протягом року. «Навантаження» на квитанцію – ніякого, мешканці нічого не доплачували. Шви в панелях забивали каучуковим матеріалом, склотканиною і обсіпластовою мастикою. Після цього ще раз зробили теплозйомку. Втрати тепла істотно скоротилися по всій площі стін. А місто виконало свою частину роботи: утеплило дві торцеві стіни, що обійшлося бюджету Києва в 620 тисяч гривень. Технагляд контролював процес: витримані всі протипожежні норми, встановлені спеціальні протипожежні пояси. З дев'ятого по шістнадцятий поверх утеплювали негорючим матеріалом – мінеральною ватою, потім штукатурили. Мешканці швидко відчули ефект – перестали замокати стіни, зник грибок. До зими багато хто встиг зробити ремонт в квартирах. І, що цікаво, боржники почали повертати борги – 25 квартир їх уже закрили.

– З установкою індивідуального теплопункту, напевно, було складніше?

– Так, довелося побігати. Не дуже великий пакет документів для міської влади вдалося зібрати швидко: нам дали список, крім того, постійно підказували, як краще, направляли. А з ІТП були проблеми, оскільки кожен крок потрібно було узгоджувати з «Київенерго». Це болюча тема, і довелося їх «штурмувати». Два місяці пішло тільки на те, щоб нам поставили печатку в Енергонагляді. Індивідуальний тепловий пункт з лічильником тепла і автоматикою, що реагує на погоду і дозволяє економити тепло, за кошторисом коштує 417 тисяч гривень. Ми заплатили підряднику 75 тисяч, а решту суми розбили на рік – по 28 тисяч в місяць. Кошти окупляться за три-п'ять опалювальних сезонів

– Ви задоволені результатом всіх цих дій?

– Сухо в квартирах, тепло, менше платимо за світло в коридорах. За опалення отримали такі результати: в найхолоднішому місяці, січні, в сусідніх будинках, де стоять звичайні теплолічильники, люди заплатили трохи більше 15 гривень за квадратний метр площі. А для мешканців нашого будинку в січні вийшло по 14 гривень, а в лютому – по 10 гривень за квадратний метр.

– Що б ви порадили тим, хто хоче утеплити свій будинок?

– Ініціативним групам уже давно треба було почати збирати документи. Адже потрібно написати толковий проект для енергомодернізації будинку. На це йде два-три тижні. На енергоаудит – мінімум два тижні. Ми з кінця 2015 року збираємо документи по другому нашому будинку й уже отримали висновок енергоаудиторів в чорновому варіанті. Тепер потрібно зробити економічний розрахунок. Він входить в пакет документів як один з розділів проекту енергомодернізації. Дуже важливо попрацювати з мешканцями – домогтися їх згоди, пояснити, що вони – реальні власники будинку, навіть якщо його обслуговує комунальний жек. Потім зібрані документи подавати на конкурс, який почнеться в середині березня.

– Але конкурс можна і не виграти...

– Ті, хто підходить до справи правильно, виграють. Зрозуміло, якщо проект для вашого будинку написаний на двох листочках, де сказано: «Хочу на вікна 300 тисяч гривень», то конкурсна комісія його не прийме, адже запит потрібно обґрунтувати. А якщо уявити проект з розрахунком економічної ефективності, з термінами окупності, вказані в ньому наявні тепловтрати, то комісія побачить, що це серйозно.

– Хто ж напише толковий проект?

- Ми звернулися до комунального підприємства «Група впровадження програм енергозбереження», що на вулиці Богдана Хмельницького, там нам допомогли.

– А якщо голова ЖБК, ОСББ або жеку не захоче брати участь?

– Міняйте голову! Виберіть людину, яка дійсно вболіває за мешканців. Адже ви оплачуєте його роботу. Зрештою, навіщо переплачувати за комунальні послуги, якщо можна привести будинок в порядок? Почніть з малого: визначте проблемні місця і закрийте їх за рахунок коштів всіх, хто живе в будинку. Поставте автоматику, що регулює температуру теплоносія в залежності від погоди. Це істотно скоротить вартість опалення. А утеплення стін – один з найдорожчих проектів, і його краще робити за допомогою міської влади.

18 березня в Деснянській міськдержадміністрації зберуть глав ЖБК, ОСББ, керівників жеків, щоб пояснити механізм дії програми і способи її реалізації. Кияни, які живуть в будинках, прикріплених до комунальних жеків, також можуть брати участь в програмі енергоефективності. Механізм для цього розроблений.

У столиці днями стартував черговий конкурс проектів з енергозбереження в житлових будинках по формулі «30 на 70». Які і куди подавати документи, можна детально дізнатися на сайті міськдержадміністрації, відкривши рубрику «Пам'ятки» – «Житлово-комунальні послуги» – «Енергозбереження в Києві», або ознайомившись зі змістом блоку «Програми державної підтримки населення, ОСББ, ЖБК щодо впровадження енергоефективних заходів» на головній сторінці сайту.

За результатами січня близько тисячі столичних будинків, а це близько 10% усіх житлових будинків, заплатили за опалення більше, ніж за встановленим тарифом 16,14 гривні за квадратний метр. Це означає, що термомодернізацію потрібно проводити в першу чергу саме в цих будинках. Після якісного утеплення зменшиться обсяг споживаної будинком теплової енергії, а температура в квартирах залишиться комфортною. Для таких будинків і розробляються проекти спільного фінансування теплоізоляції, коли більшу частину суми платить бюджет міста, а меншу – мешканці. Кошти, вкладені в енергозбереження, окупляться за три-п'ять опалювальних сезонів. У минулому році, за даними міськдержадміністрації, повністю «утеплилися» 16 багатоповерхівок, які взяли участь у програмі «30 на 70».