Поки на сторінках районки триває полеміка щодо встановлення місцезнаходження поховання 52-х в’язнів Чортківської тюрми, розстріляних гестапівцями 27 листопада 1942 р. неподалік гостинця Чортків – Ягільниця, за справу рішуче взялися фахівці.
За ініціативи та сприяння директора Чортківського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. О.Барвінського Романа Пахолка і місцевого краєзнавця Юхима Макотерського 7-8 лютого на місці працювали пошуківці з історико-пошукового товариства «Патріот»
(м. Львів), озброєні сучасною технікою, здатною ви явити метал в землі до 4 м завглибшки (за однією з версій, яма з тілами розстріляних була прикидана металевими шинами з підірваних польських порохівень, неподалік яких було вчинено розправу). Свого роду поштовхом щодо повернення до цієї тематики стала нещодавня публікація в «Голосі народу» «Ми повинні їх знайти» за авторством вищезазначеного добродія Ю.Макотерського та депутата міськради
Юрія Кривого.
Попри сильний снігопад і доволі морозяну погоду, упродовж двох днів львів’яни обстежували буквально метр за метром, квадрат за квадратом. І хоча місце захоронення наразі не вдалося
віднайти, географію пошуку суттєво локалізовано (якщо дійсно місце розстрілу було саме
тут – свідчення очевидців суттєво різняться).
Однак пошуківці налаштовані рішуче, й готові незабаром знову приїхати, переконливо заявивши: «Ми мусимо знайти!».
Тому просили звернутися через газету до читачів. Можливо, ще живуть на Чортківщині люди, які стали свідком кривавої розправи, чи їхні діти, родичі, котрим щось відомо з розповідей старших: зголосіться до редакції (номера телефонів – 2-12-43, 2-15-42, 2-36-85), розкажіть, що вам відомо про це. Адже будь-які відомості суттєво можуть наблизити до встановлення істини.
Цьогоріч минає 75-та річниця тієї литопадової трагедії, сліди якої приховує земля. Тому хотілося б до цієї дати похоронити останки українських патріотів-мучеників по-християнськи, з належними почестями, як велить наказ Божий.
Любомир ГАБРУСЬКИЙ- Голос Народу
Фото Ореста ЛИЖЕЧКИ
