Уряд Гройсмана представило план реформування охорони здоров'я в країні
«Система охорони здоров'я знаходиться в коматозному стані. Українці живуть на 10 років менше, ніж у сусідніх країнах », - такими словами прем'єр-міністр України Володимир Гройсман розпочав презентацію плану реформи системи охорони здоров'я в країні. План затвердили на засіданні Кабміну в середу, 30 листопада.
Якого рівня
Вже в найближчі чотири роки вітчизняну медицину чекають серйозні зміни. Медзаклади переходять на договірні відносини з державою і отримують з бюджету гроші в залежності від того, скільком громадянам вони надали медичну допомогу. Сімейні лікарі теж будуть отримувати гроші виходячи з того, скільки пацієнтів уклали з ними договір на обслуговування. Тобто «гроші йдуть за пацієнтом».
Держава бере на себе відповідальність за виділення коштів, достатніх для закупівлі гарантованого держпакету медичних послуг для кожного громадянина - в країні вводиться державне медичне страхування. У цей пакет, зокрема, буде входити надання екстреної допомоги, обслуговування у сімейного лікаря, основні види амбулаторних послуг за направленням лікаря первинної ланки та основні види планової стаціонарної медичної допомоги за направленням лікаря первинної ланки або лікаря-фахівця.
Все, що не входить в пакет, пацієнту доведеться оплачувати окремо. Наприклад, якщо він раптом вирішить піти до кардіолога без направлення або купити замість вітчизняного препарату, що потрапляє в програму по реімбурсації, імпортний аналог.
Розподіляти кошти буде національний страховик - Нацагентство з фінансування охорони здоров'я, яке має запрацювати до кінця наступного року. Контролювати роботу Нацагентства повинен спеціально створена Рада пацієнтського контролю.
У Кабміні обіцяють, що тарифи по всій країні будуть однакові. Тобто пакет гарантованих послуг у Львівській і Харківській областях відрізнятися не буде. Крім того, обсяг послуг не буде залежати від того, скільки податків платить конкретний громадянин до держбюджету. Окремі податки «на здоров'я» обіцяють не вводити. Крім того, якщо якісь процедури або маніпуляції необхідні пацієнту понад пакет госстраховкі, а оплатити їх він не може, держава обіцяє розробити механізм спільної оплати.
Головне нововведення реформи - відмова від системи фінансування ліжкомісць і розподіл грошей на медустанови в залежності від того, скількох пацієнтів воно обслуговує. Таким чином, вважають ініціатори реформи, лікарні та клініки почнуть конкурувати за пацієнтів, а значить, підвищувати якість послуг, що надаються
Простіше кажучи, держава не хоче платити за лікарню на 100 ліжок, якщо в ній лежить 20 осіб, і платити зарплату хірурга, який робить одну операцію в тиждень.
Реформу намір провести в три етапи.
У наступному році основна увага зосередять на первинній ланці - сімейних лікарів. Протягом півроку українці зможуть укласти договори на медико-санітарне обслуговування до обраних ними сімейними лікарями без прив'язки до конкретного місця проживання. Не подобається доктор - його завжди можна буде змінити.
У першому кварталі уряд обіцяє затвердити перелік послуг, які увійдуть в гарантований пакет медпослуг, а також буде визначено, скільки грошей за кожного пацієнта буде отримувати сімейний лікар. Причому доктор зможе одночасно працювати в декількох медустановах, якщо на нього є попит у пацієнтів.
У 2018-2019 рр. буде введений гарантований обсяг медичної допомоги на всіх рівнях і почнеться його фінансування через Нацагентство. У Кабміні планують, що повністю реформувати систему охорони здоров'я в країні вдасться до 2020-го.
Окремо слід звернути увагу на те, що одну з головних ролей в реформі гратимуть місцеві влади, адже більшість українських лікарень і поліклінік знаходяться в комунальній власності. Реформа, представлена Гройсманом, передбачає, що медустанови будуть перепрофільовані відповідно до потреб кожного регіону.
Для того щоб реформа запрацювала, в першу чергу треба створити єдиний електронний реєстр пацієнтів. Він дозволить чітко визначити, скільки в країні реальних пацієнтів і в яких послугах вони потребують. МОЗ хоче повністю скасувати паперову звітність, однак презентована ним раніше програма e-healht не запрацює без участі місцевої влади - саме на їхні плечі ляже забезпечення докторів планшетами і ноутбуками для ведення звітності в електронному вигляді.
Сьогодні гроші на лікарні виділяють з розрахунку на те, що в лікарнях все ліжка зайняті цілодобово протягом усього року. У МОЗ вважають, що реальна картина виглядає інакше, але без електронного реєстру відстежити стан справ не виходить. Крім того, завдяки системі e-healht пацієнт зможе отримати доступ до своєї медкарті, результатами аналізів. Словом, скористатися можливостями, які сьогодні пропонують лише приватні клініки.
Темна сторона реформи
Акцент на якості послуг, що надаються - наріжний камінь нової реформи. Про те, що якість послуг, що «безкоштовною медициною» послуг нікого не влаштовує, в країні говорять вже не перше десятиліття. За даними останніх соцопитувань, понад 70% українців не задоволені системою госмедіціни.
Реформувати галузь намагається мало не кожен новий Кабмін. Останній приклад - план проведення медреформи, презентований міністром Олександром Квіташвілі в червні 2015 го. Згідно з цим документом розробити механізм розрахунку вартості медпослуг повинні були ще в жовтні-грудні поточного року, а вже з 1 січня 2016-го в країні планувалося почати впровадження пакетів базових медичних послуг. «Уже в липні ми починаємо роботу з адаптації клінічних протоколів для розрахунку вартості медпослуг», - заявив тоді Квіташвілі.
Однак визначити, скільки грошей потрібно заплатити за пацієнта, неможливо і сьогодні, так як необхідні протоколи і стандарти лікування відсутні досі. Зараз в Міністерстві охорони здоров'я готові від 70 до 90% протоколів - документів, які регламентують, як ставити діагноз, як лікувати і який повинен бути (або можливий) результат. Відсутність таких протоколів серед іншого призводить до того, що в Україні практично неможливо довести лікарську помилку. Тим часом близько 80% померлих, смерть яких вивчають судмедексперти, мали неправильно поставлені діагнози.
«У нинішньому вигляді концепція просто суперечить Конституції», - заявила на засіданні Кабміну глава парламентського комітету з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець. Адже Основний Закон гарантує, що медицина в Україні безкоштовна, а нова реформа передбачає, що послуги, які не входять до гарантований пакет, пацієнт оплачує самостійно. Так що без внесення цілої низки змін до українського законодавства реформа не запрацює. Тим часом, з огляду на розбрід і хитання, які останнім часом демонструють українські парламентарії, частина з яких спить і бачить нові вибори, консолідувати Раду навряд чи вийде без особливих зусиль.
Питання виникають і щодо планів перепрофілювати медустанови, оскільки в них нібито пустують ліжка. Найчастіше люди не лягають в стаціонар просто тому, що вони не мають чим заплатити за перебування в лікарні. А реальність така, що без презенту санітарка навіть качку лежить хворому не винесе. Так що реальна заповнюваність лікарень - питання кілька віртуальний. Десь ліжка з хворими стоять в коридорах через брак місць в палатах, а десь пустують, бо «вдячні пацієнти» тікають лежати додому.
Особлива роль місцевої влади теж поки викликає скоріше скептицизм. Органи місцевого самоврядування планують позбавити функції розпорядника бюджетних коштів та управління медустанови. Їх завдання - контролювати якість наданої допомоги, а значить, працювати з Нацагентством в руслі закупівлі послуг. Що робити з лікарнями і поліклініками, до яких не ходитимуть люди, поки неясно - закрити їх не можна за законом, а на утримання засобів ніхто не виділить. Незрозуміла і роль місцевих органів влади в організації боротьби з епідеміями, допомоги невиліковно хворим, пропаганди вакцинації. Тим часом саме профілактика повинна стати найважливішою частиною роботи всієї системи охорони здоров'я. Тим більше що, за словами в. о. міністра Уляни Супрун, кожна гривня, виділена на профілактику, економить 10 грн на лікуванні.
Не менш важливий пункт - кадровий. Перший етап нової реформи передбачає, що українці виберуть собі вподобаного сімейного лікаря.
Як показують дані світової статистики, близько 80% всіх проблем, пов'язаних зі здоров'ям, в розвинених країнах сьогодні вирішуються в первинній ланці охорони здоров'я. Таким чином відпадає необхідність направляти пацієнта на більш дорогі етапи вторинної (стаціонари) і третинної (реабілітаційні центри) допомоги
Якщо згадати «Записки молодого лікаря» Михайла Булгакова, то молодому лікарю доводилося і пологи приймати, і грижі вправляти, і ноги ампутувати. Сьогодні сфера діяльності сімейного лікаря значно вужче, проте саме на ньому лежить відповідальність за своєчасний і правильний діагноз, а після лікування. Перша постанова Кабміну про впровадження в країні сімейної медицини датована ще 2000-м.
Сьогодні ж в «первинці» переважно працюють терапевти, які пройшли спеціальні курси. За визначенням Всесвітньої асоціації сімейних лікарів (WONCA), сімейний лікар - це фахівець, який надає допомогу всім членам сім'ї незалежно від віку, статі, характеру захворювання, з урахуванням психологічних, соціальних, культурних та індивідуальних особливостей пацієнта і сім'ї. В сучасних умовах, коли лікаря ставлять перед необхідністю забезпечити себе якомога більшою кількістю пацієнтів, важко уявити огрядного і досвідченого терапевта Розу Сигізмундівна, яка буде цікавитися успіхами в навчанні у маленького пацієнта або слухати про проблеми на роботі, які привели до головних болів у батька сімейства . У той же час поки що складно уявити, яким чином обросте клієнтурою вчорашній випускник вищих медичних навчальних закладів - навряд чи до «зеленого молодикові» моментально вишикується черга з бажаючих дати дорогу молодим. А чим менше пацієнтів, тим менше грошей.
Система погоні за кількістю пацієнтів в країні діє вже кілька років і іноді обертається тим, що лікарі часто просто не справляються з потоком хворих. Тим більше що левову частку часу займає оформлення документації. Ситуація, коли медсестра фактично працює писарем при лікаря, - звичайна картина для української поліклініки. Не варто і забувати про те, що українські лікарі масово виїжджають працювати за кордон - в галузі вже кілька років говорять про насування кадрової катастрофи. Не приведи Господи, доктора старого гарту підуть на пенсію, а нових просто не буде.
Словом, темних плям в концепції поки що досить. Серед них і побоювання експертів, що ринок захоплять приватні клініки, вже мають в своєму розпорядженні новим обладнанням, а в держлікарні ніхто ходити не буде. Наявність єдиного закупівельника послуг провокує розмови про можливу корупцію, а необхідність платити за послуги, які не входять в пакет медстраховки, напевно стане приводом для громадського обурення. Також незрозумілий і питання з авансовими платежами лікарням і клінікам, без яких система навряд чи зможе працювати.
Однак не варто забувати, що жодна реформа не може стартувати і пройти як по маслу. І розчистити авгієві стайні, залишаючись при цьому в ідеально білому халаті, теж неможливо. У МОЗ обіцяють максимально опрацювати всі проблемні питання. Ну, адже справді, не можна в XXI ст. лікувати людей в обдертих палатах і записувати на МРТ через рік.
Немає коментарів:
Дописати коментар