Іван Приймаченко, співзасновник безкоштовних онлайн-курсів Prometeus, каже, що за допомогою масових курсів працювати з електронними закупівлями зможуть навчитися 100 тисяч слухачів
Іван Приймаченко: Минулого тижня було запущено перший державний відкритий онлайн-курс «Публічні закупівлі». Це одні з перших таких курсів у світі. Масові онлайн-курси як сукупність записаних заздалегідь відео, інтерактивних завдань і форуму чудово підходять для навчання масових слухачів.
Зараз Україна переходить на електронну систему закупівель, що може з 2017 року зекономити до 50 млрд грн. бюджету щороку. Втім, у цій сфері працює 100 тисяч людей по всій країні, і їх треба швидко перевчити. І міністерство вирішило запустити онлайн-курси, які читають заступник міністра, люди, які розробляли законопроект, і виходить, що це дуже дешево, якісно і швидко.
Іван Приймаченко
Іван Приймаченко
Авторські права:
«Громадське радіо»
Василь Шандро: Що це таке і як воно працює?
Іван Приймаченко: Власне Prometheus — це сайт, на якому можна зареєструватися на цікаві для слухача курси. Сайтом користується вже більше 200 тисяч слухачів. Люди переглядають заздалегідь записані лекції, між лекціями проходять різноманітні завдання і можуть ставити запитання викладачам чи вступати в дискусію з іншими слухачами.
У випадку доброго проходження курсів вони можуть отримати сертифікат. Він не має жодної юридичної сили. Для нас головне — якість освіти, і похідна цінність сертифікату від цього.
Тетяна Трощинська: Щодо курсів про електронні закупівлі — як відбирають людей для навчання?
Іван Приймаченко: Це основна перевага курсів — вони відкриті для всіх. Є цільова аудиторія, але будь-який громадянин може зайти на сайт і пройти їх, проконтролювати якість.
Василь Шандро: Створюючи цей курс, ви брали якийсь міжнародний аналог за основу?
Іван Приймаченко: Ми брали за основу ідеї, які зародилися у США у 2011 році, коли Стенфордський університет запустив перших три масові онлайн-курси. Але Prometheus — цілком незалежний, власний продукт. На відміну від західних зразків, ми не просто розміщуємо університетські курси. Більшість курсів, які ми розміщуємо, ми самі виробили — від пошуку викладачів, зйомок і монтажу до викладу на сайт.
Онлайн-освіта — це не альтернатива, а чудове доповнення до традиційної освіти: ми хочемо інтегрувати їх до традиційних університетських програм.
Василь Шандро: Чи є у вас зустрічі наживо?
Іван Приймаченко: У квітні ми починаємо експерименти у цьому напрямку. У нас запускається перекладений українською легендарний Гарвардський курс програмування CS50. Паралельно з онлайн-курсом будуть офлайн-групи, розкидані по всій Україні. На нього вже зареєструвалося 50 тисяч слухачів.
Василь Шандро: Яка у вас тематика курсів?
Іван Приймаченко: Це доволі широкий спектр — від бізнесу, громадянської освіти, програмування до гуманітарної освіти. 5 квітня стартує курс Ярослава Грицака з історії.
Тетяна Трощинська: Навіщо онлайн-освіта? Це альтернатива класичній освіті чи щось інше?
Іван Приймаченко: Є низка причин, чому масові онлайн-курси роблять революцію в освіті. По-перше, вони дозволяють масштабувати якість. Ми можемо взяти найкращого викладача в Україні чи світі і зробити його лекцію доступною кожному. По-друге, це дуже дешево в розрахунку на одного студента. Третій аспект — можемо вводити нові дисципліни, які ще не розвинуті в Україні.
Ми активно співпрацюємо з ВНЗ. Університети відкриті до цих курсів, вони самі їх створюють і готові використовувати їх у себе. Думаю, вже з вересня вони будуть їх використовувати у своїх програмах, але при цьому залишиться офлайн-робота зі студентами і фінальний контроль.
Василь Шандро: Є речі, які не можна вивчити онлайн — наприклад, поставити експеримент з хімії. Це мінус онлайн-освіти чи ви на це не претендуєте?
Іван Приймаченко: По-перше, в Україні практична робота не настільки розвинута. По-друге, є певні обмеження, але наша мета не просто зробити онлайн, а поєднати найкращі риси онлайну й офлайну.
Тетяна Трощинська: Як ви шукаєте лекторів?
Іван Приймаченко: Із цим виникають найбільші труднощі, адже ми шукаємо не тільки найкращого спеціаліста у своїй галузі, але й класного лектора. Багато хто, почувши, що ці лекції будуть відкритими, відмовляється. Вони розуміють, що це не аудиторія, туди може кожен зайти і критикувати, і це задає певну планку якості.
Немає коментарів:
Дописати коментар