Водні проблеми міста й села

Нещодавно у публікації «Якісна вода міста – напрацювання є!» у «Голосі народу» за № 21 від 27 травня ц. р. ми розповідали про напрацювання комісії «Якісна вода міста» у напрямку покращення ситуації із водозабезпеченням Чорткова, зокрема щодо реконструкції насосних станцій. 

Але на своїх засіданнях члени комісії та фахові спеціалісти з цих питань, представники місцевого самоврядування, підприємці й активні громадські діячі обговорюють активно також і питання джерел постачання якісної води місту. 

Є дві думки: досліджувати дебет наявних і закинутих свердловин міста задля подальшого використання свердловинної води, що не потребує доочищення, та продовжувати водозабір із річки Серет, поставивши для цього ще одну станцію доочистки. 

Чи придатна вода, яку несе ріка Серет, для щоденного споживання її мешканцями нашого міста? Що надходить в оселі чортківчан по водопровідних трубах сьогодні? 

Про це та інше ми поцікавились у завідувача Чортківського міськміжрайонного відділу Державної установи «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» О.Т.ЧАЙЧУК. 

– Оксано Тимофіївно, хочемо почути Вашу думку як спеціаліста, яка ситуація з питною водою у нашому місті на даний час? 

– Це багаторічна проблема Чорткова. Уже не вперше і не один рік ми піднімаємо питання про те, що вода у місті не відповідає якості, державно-санітарним правилам і нормам, як за хімічними, так і бактеріологічними показниками, основна проблема – це вода з річки. 

У нас є багато водозаборів: і Гнила Балка, і Рудькова Балка, і Біла Кам`яна, й водозабір військової частини, й залізничний – води з них є глибинні, свердловинні, відповідають нормам, ніколи не створювали проблем. 

Але ми – єдине місто в області, яке використовує для споживання річкову воду, а саме – з р. Серет. А дана ріка – то є збірний колектор цілої області. 

Вище по течії – Тернопіль, Теребовля, бокові притоки зі своїми септиками, скидами і т. п. – Але ж ми використовуємо цю воду не напряму, вона проходить очистку, чи не так?

– Так, є піщано-гравійні фільтри, які, за своїм призначенням, мали б очищувати воду, та ще каскад із шести ставків із такою ж функцією. Та є одне «але». 

На сьогодні наша служба провела моніторинг, взявши забір води з річки Серет безпосередньо у місці водозабору, в першому ставку, куди вона надходить після піщано-гравійного фільтра, та з останнього ставка, звідки вона вже піднімається на станцію другого підйому. 

Найкраща вода була в річці. 

Тобто, саме забруднення води йде через піщано-гравійний фільтр і галерею з шести ставків, де вона мала би відстоюватися й очищуватися. 

Ще однією проблемою нашого водоканалу є те, що не працюють ультрафіолетові лампи, які мали б знезаражувати воду. 

Але працюють вони тоді, коли вода прозора, а вода з річки закачується брудна, каламутна, тому від цих ламп немає ніякого ефекту. 

– Як Ви бачите вирішення цієї проблеми? 

– Моя думка – ми повинні однозначно відмовитися від води з річки. 

Треба вивчити дебет усіх свердловин – і наше місто цілком можна забезпечити якісною свердловинною водою, а якщо підключити до усіх вищеперерахованих ще й свердловину цукрового заводу, що знаходиться на другому березі річки Серет... 

У цьому не бачу великої перешкоди – варто лише прокласти трубу завдовжки у 2 км, забезпечити належним технічним оснащенням, тобто встановити потужні економні насоси. Внаслідок таких дій води у нашому місті – свердловинної, якісної, що не потребує доочищення – вистачає. 

Варто також розчистити закинуту свердловину колишнього м’ясокомбінату. 

Обидві разом – і цукрового заводу, і м’ясокомбінату – настільки багатоводні, що здатні повністю забезпечити Чортків водою. 

До речі, до такої думки схиляється і управління екології природних ресурсів у Тернопільській області. 

Зрештою, необхідно рухатися паралельно: вивчаючи дебет свердловин і працюючи над удосконаленням (чи встановленням додаткової, сучасної) станції доочистки, адже місто розвивається і в майбутньому, можливо, йому знадобиться значно більше води. 

Потрібно розглядати різні варіанти, бо проблемнішого і глобальнішого питання для Чорткова немає. 

Треба відкинути все: ремонт фасадів, доріг, тротуа- рів – і зробити постачання якісної води для населення. 

Єдиним гаслом у роботі має бути – щоби це принесло позитив для міста та його жителів.

– Оксано Тимофіївно, а як же справи з водою по селах району? Селяни також відчувають нестачу якісної води? 

– Ні, у селах все не так вже й погано. 

Там достатньо громадських і приватних криниць, що забезпечують населення водою, яка відповідає усім нормам. 

У шести населених пунктах Чортківщини є сільські водогони. Проте там свердловинна вода, вона завжди на контролі й відповідає усім показникам. 

Лише два села – Криволука й Антонів – у нас зараз на привозній воді. 

А так, у загальному, – села проблем із водою не мають. 

Є проблема інша – зі септиками. 

Бо каналізованими у нас є лише місто Чортків і селище Заводське (окрім приватного сектора). Є випадки, коли септики встановлюються буквально біля криниць, водогінних труб. 

Через це у минулі роки були спалахи дизентерії у районі Кадуба. 

По селах є багато таких сигналів: сусід сусідові септик викопав не там, де треба. 

Зараз по селах виявляємо перевищення вмісту нітратів у криничній воді. Це також немала проблема. Адже якщо бактеріологічну проблему шляхом дезінфекції можна ліквідувати, то фактор перевищення нітратів говорить про те, що криницю на багато років можна використовувати лише у технічних цілях. 

Чому саме нітрати? 

Це спричинюють і несанкціоновані гноєсховища на територіях, складування гною, використання великої кількості отрутохімікатів і пестицидів нашими аграріями. 

Це все всмоктується в землю, потрапляє в підземні горизонти. 

– Чи інформуєте населення про такі негативні показники? 

– Як тільки наша служба виявляє невідповідність за усіма показниками у пробах води, ми інформуємо сільських голів та місцевих медиків, щоби населення про це знало і була можливість запобігти тим чи іншим захворюванням. 

– Дякую за інтерв’ю. 

Оксана СВИСТУН

Голос народу № 25 (8573), 24 червня 2016 року