Чи юні, чи немолоді – усі ми прагнемо… води

Кришталево чистої, смачної, джерельної. Надворі – спекотна жнивна пора, сонце припікає так, що плавиться смола у асфальті… 

Приходиш з двору, як з імпровізованої лазні, й у голові єдина мрія– про склянку холодної, аж зуби скриплять, води й прохолодний душ. Поспішаєш до крана – детам! Ані не капне. І це типова ситуація для більшості будинків нашого міста. 

До «маловоддя» у водопровідних трубах додалася ще одна – забарвлення тієї рідини, що по них тече. 

От нещодавно завітав до нас у редакцію в гості із пляшкою чогось таємничо-коричневого депутат міської ради Анатолій Вінницький. 

Що то за напій небачений? Принесена рідина виявилася… звичайнісінькою водопровідною водою. 

«Така ось тече з кранів по вул. Надрічній, – видає на-гора пан Вінницький. – Нам потрібна вода! Це в першу чергу! І хоча це вже виносилося на сесії міськради (депутат Галина Дідюк місяць-два тому приносила на засідання й демонструвала перед усіма оцю каламуть, але досі ніхто нічого не зробив! Що за байдужість така?!». 

Ця розмова відбувалася тижнів два тому. 

А з понеділка посипалися дзвінки з вулиць Маковея, Богуна про відсутність води у квартирах, прориви водопровідних труб. Та й от відразу біля редакційного порога, по вул. Зеленій, тече невтомний потічок ще з минулих вихідних. 

За роз’ясненнями звернулися до керівництва міста й водоканалу – Чортківського міського голови Володимира Шматька та начальника Чортківського ВУВКГ Віталія Царика. 

Почувши тему розмови – проблема води у місті – мер відповідає запитанням на запитання: «Скільки років вже вона існує у Чорткові?». 

Так, немало. Забігаючи наперед, скажу, що, згідно із наявними у водоканалі матеріалами наукового дослідження водного фонду цієї місцевості й плану розробки свердловин біля сіл Давидківці й Колиндяни, датованими ще 80-ми роками минулого століття (їх журналістам районки показав та детально переповів перспективи й можливості реалізації у цей час пан Віталій Царик), – з часів перебудови. 

Але ж найбільш гостро відчуваємо нестачу води саме ми, наше покоління, чи не так? 

Чи шукають представники місцевого самоврядування шляхи вирішення проблеми і які? Громадськість хоче знати. 

Міський голова показує робочий записник, де чільними записами від його приходу у кабінет мера є саме нотатки наявних справ у водоканалі та напрацювання перших кроків до розв’язання гордієвого вузла. 

Дане виробниче управління працювало з величезними боргами щодо сплати податків, у Пенсійний фонд. Ба більше: заборгованість по заробітній платі становила біля 700 тис. грн. Що вже говорити про якісь технічні засоби! Це ж не техніка, а металобрухт! 

На сьогодні вдалося, як розповідає міський голова, дещо стабілізувати ситуацію із виплатою заробітної плати працівникам. 

Придбали на днях за 240 тис. грн. машину для виявлення водопровідних труб під землею, бо (от нонсенс!) досі, за стільки років експлуатації, схема чортківського водопроводу лише… у головах колишніх працівників. 

Це допоможе виявляти й ліквідовувати прориви, які – одна із причин відсутності води у споживачів зовсім або постачання її у вигляді каламутної речовини, непридатної до вжитку. 

А також підсобить працівникам водоканалу визначати правопорушників, котрі користуються водою із несанкціонованих врізок у загальний водопровід. 

Таких лише у мікрорайоні Золотарка виявлено дюжину й оштрафовано на 7,5 тис. грн. 

Скільки їх на тій частині міста, що розкинувся на лівому березі Серету, ховається! 

Щомісяця місто повинно розраховуватися із Львівською залізницею певною (немалою) сумою за споживання її мешканцями 10 тис. куб. м води, хоча жителі мікрорайону Залізничний сплачують лише за… 2,5 тис. куб. м. 

Куди дівається різниця? Трохи – закопуємо гроші в землю (місця проривів видно лише у трьох випадках із десяти через гравійно- піщаний грунт), а решту безсовісно «крадуть» чортківчани, не задумуючись про ближніх своїх і недалеке майбутнє, яке вже настало: через велику заборгованість міста перед Львівською залізницею остання припинила подачу води. 

Зараз вдалося трохи стабілізувати ситуацію, здійснивши невеличку проплату за надані послуги. Володимир Шматько олівцем малює схеми, щоб якомога докладніше пояснити наявні проблеми, їх причини. 

«Чому немає води у будинках по вул. Маковея, запитуєте? Те, що ширяться чутки, ніби її не вистарчає через реконструкцію колишнього заводу «Агромаш», прихід «Борднетце-Україна» – неправда. Вони споживають води небагато – 40 куб. м. 

Навпаки, інвестори замінили чималий відрізок труби, що проходить біля заводу. 

А ми, внаслідок цих дій, виявили протікання водопроводу під дорожнім полотном з району Золотарка у район ремзаводу. Але треба сказати, що й ці дії мало спричинилися до ліквідації проблеми нестачі води в оселях містян. 

Робочих рук не хватає, а тому начальник ВУВКГ особисто досліджує водопровідну мережу. От буквально вчора виявив витік води у ніде не зазначеному колодязі, що розташований на грядках по вул. Маковея. Ліквідовуємо прорив. Робота ведеться у цьому плані. І немало. 

Але ні старі водопровідні труби (по вул. С.Бандери вони ще із 1905-го року!), що, як решето, не лише спричиняють втрати води, а й засмічують її намулом й болотом, ні відсутність техніки й робочих рук, ні тим більше постійна нестача грошей аж ніяк не сприяють остаточному вирішенню проблеми води у нашому місті. 

До матеріальних труднощів додається цього року ще й нестача питної води у водозаборах, що пов`язується спеціалістами Чортківського міжрайонного управління водного господарства, які провели обстеження річки Серет, її обмілінням та значним пониженням рівня грунтових вод». Ось так коротко передаємо розмову з міським головою про проблему води у Чорткові. Спілкувалися ми й з начальником Чортківського ВУВКГ, як було заявлено раніше. Про це – у наступному номері 

«Голосу народу». Оксана СВИСТУН