Виявляється вирішити проблему якісного водопостачання Чорткова можна... меньш ніж за 100 днів!

Знаєте, як кажуть: скільки людей – стільки думок. Так і щодо вирішення нагальної проблеми Чорткова–чистої води. Вже на сторінках «Голосу народу» неодноразово висвітлювалося це питання, розповідали про робочу комісію «Якісна вода міста», і своє бачення викладала детально завідувач Чортківського міськміжрайонного відділу Державної установи «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» Оксана Чайчук, відповідав на запитання міський голова Володимир Шматько, роз’яснював ситуацію начальник ВУВКГ Віталій Царик.

Сьогодні хочемо поділитися з вами, шановні читачі, роздумами щодо вирішення проблеми чистої води таподачі її в достатній кількості спеціаліста з цієї галузі, директора ТОВ «ВАССЕРКРАФТ БЮРО» пана Євгена Куня, який, як уродженець Чортківщини, хоче допомогти землякам у цій непростій ситуації, немало зробив у цьому напрямку, залучивши вузькопрофільних спеціалістів, зокрема, дослідив систему водопостачання та водовідведення міста Чорткова, виявивши їх недоліки, зробив аудит насосних станцій, детальний аналіз води з річки Серет й ін. 

Наш співрозмовник пропонує вирішення чистої води у термін до трьох місяців,а очистки каналізаційних стоків – до півроку.

– Як же за три місяці, як Ви це позиціонуєте, вирішити проблему чистої води і достатньої її кількості? 

– Проблема Чорткова в місці подачі зливу Серету зі свердловини в «Хлораторній» нагорі. 

Адже звідти вся вода розходиться на більшу частину міста, де, кажуть, є проблеми або з чистотою або з кількістю води. 

У «Хлораторну» стікається вода з двох місць добування: з Серету та свердловин. А вже з неї розтікається чотирма трубами до людей. 

Ще є вода з «Гнилої Балки», що тече на стару частину міста, але вона відносно чиста, тому зараз про неї мова не ведеться. 

Наступна стадія роботи водоканалу – зонувати місто. 

Є кілька варіантів, один із яких – зонування, а ще – спочатку подати чисту воду, а потім почати відпрацьовувати ціноутворення і зонування. Бо пояснювати людям, чому така ціна, подаючи брудну воду з перебоями – неправильно. 

Я це говорив і меру, і начальнику водоканалу. Дайте чисту воду – і вам буде більше дозволено, навіть щодо підняття тарифів. 

У Чорткові є екологічна катастрофа: ми п’ємо ту воду, яку спускаємо в унітаз. Чортків це п’є точно, адже він п’є воду з Серету, хоч і є свердловини, але вони не глибші 20 м, вода з Серету дренажує у свердловини і лише дуже трошки, відсотків 20 – з Гнилої Балки. 

А перед Чортковом є ще ряд міст, які ведуть себе точно так само, як і чортківчани. Людям треба довести думку: те, що ми скидаємо у річку, те й п’ємо. І кивати на інших не можемо, бо ми такі ж. 

Нижче за течією у нас є села, які п`ють ту ж воду. Тому питання каналізації і води зведені в одне, просто людям це важко донести. 

Тому моя вам порада: перший крок у вирішенні проблеми чистої води – приберіть або почистіть серетову воду або дайте повністю чисту воду, аби люди відчули перший крок змін. 

Але людям треба донести: каналізація має бути почищена і в Серет має бути скинута чиста вода! Якщо вони це не зроблять, то наступне покоління вони залишать без води. 

Серет на сьогодні є такою собі природною очисткою стоків усіх міст, які на ньому знаходяться. Там процес очистки йде той же, що і на очисних спорудах, але це не є завданням річки! Вона, звичайно, від безвиході спасає таким чином сама себе, але вода забруднена потрапляє у питну. Чим дальше, вона все більше і більше забруднюється, а це призводить до того, що в світі зменшується рівень питної води катастрофічно. 

І наступному поколінню ми не залишимо питної води. 

Вода ж, звісно, впливає на здоров`я, життя людини. 

– То це означає, що у нас стоки взагалі не очищуються? 

– Ні, технологія очистки у Чорткові правильна, але її треба реконструювати, відновити. 

Я ще весною пропонував проект відновлення очисних споруд. Ось наразі ви бачите перед собою розроблені нашою компанією проекти реконструкції двох каналізаційно-насосних станцій «Парк» та «Залізнична», гроші на це вже виділено управлінням екології та природних ресурсів ТОДА. Це лише перші кроки, кардинально вони нічого не вирішують. 

– Які ж вирішують? 

– Стоки мають певні стадії очистки. І є дві КНС, до яких сходяться усі стоки і які перекачують їх в очисні, що мають переробити воду і скинути в Серет. Ці очисні знаходяться в районі автостанції. Поїдьте туди, самі побачите, що скидається в річку. Проте скажу, що проблему «роздувають»: чи тому, що не знають, як реалізувати, чи тому, що її 25 років робили великою. 

Насправді проблема з водоочисткою і подачею води вирішується максимум за 6 місяців, а з чистою водою ще менше – за 3 місяці. 

– Як Ви бачите вирішення проблеми з недостатньою кількістю води у Чорткові? 

– Щоб вирішити проблему з кількістю води, треба для початку звести цифру, скільки ж місто потребує отої живильної рідини. Як мені повідомив начальник водоканалу Віталій Царик, щоби забезпечити цілодобове постачання води для населення Чорткова треба приблизно 3 тис. куб. м. 

Проблематика в тому, що все це – на словах, без документів, лічильників і т. д. Але стартуємо від цієї цифри. 

На «Хлораторній» є два резервуари: місткістю 600 та 2 тис. куб. м. Із тих свердловин, що використовуються на сьогодні, подається 800 куб. м води. Добираємо 2 тис. куб. м із Серету. 

Що з ними робити? 

Є 2 варіанти: очистити, як і в річці, через піщано-гравійні фільтри, згодом завдяки гіпохлориту натрію знезаражуємо та змішуємо з водою зі свердловин. Даний проект приблизно коштує 2 млн. грн., хоча точні цифри ще не виведені. Таку суму я озвучував вже на засіданні робочої групи «Якісна вода міста». 

Ми тоді провели детальний аналіз серетової води в інституті, пропонували дніпропетровську фірму, яка змогла би втілити в життя даний проект. 

Але в Чорткові бояться води з річки, хоча й п`ють її вже 25 років. Чортківчани вважають, що треба пити воду зі свердловини. 

Думка непогана, але цю гіпотезу треба перевірити. 

То чи можна задовольнити потреби містян у питній воді зі свердловин? 

Насправді, за попередніми даними, адже поки що повної перевірки можливостей ще ніхто не проводив, – так, можна повністю використовувати для споживання воду зі свердловин. 

Так, у «Вавріново» є 5 свердловин із дебетом 30 куб. м на годину (на добу отримуємо при цілодобовій експлуатації більше 3 тис. кубів). Зараз користуються лише двома з п`яти наявних свердловин. 

На «Старій Білій» є в наявності 8 свердловин різної потужності, з яких в експлуатації перебувають лише чотири і то працюють тільки 12 год. на добу. 

Такий регламент встановило попереднє керівництво водоканалу, виходячи з принципів економії – тарифи вночі дешевші, а не цілодобової подачі чистої води. 

Тому якнайперше треба перевести ці свердловини у режим 24-годиннної експлуатації. 

А ще додатково доберемо на місто більше тисячі кубів води з «Вавриново» (для цього треба з`єднати її зі «Старою Білою», проклавши 2 км водопроводу) – і в результаті Чортків повністю буде забезпечений водою зі свердловин. 

Коштуватиме таке задоволення приблизно 2 млн. грн. 

Хочу звернути увагу, що даний варіант ризиковий тим, що ми свідомо позбавляємося одного з джерел – річки Серет, наявні комунікації пропадуть, а згодом, за потреби, їх відновити буде надто складно. 

Та це, нагадаю, лише теоретично, бо практично треба швидко прокачати свердловини та підтвердити наявні показники, тоді зібрати воєдино усі цифри та вирахувати, скільки додатково матимемо кубів води. 

Якщо будуть розбіжності між потребами і можливостями (наприклад, 3 тис. куб. м і 2200 куб. м відповідно), то різницю води можна докачати з Серету. 

Очистити 800 куб. м набагато дешевше, ніж ту кількість, що беруть зараз із річки, – 2 тис. куб. м. 

Якщо брати до уваги той варіант із розробкою свердловин, що знаходяться за 20-25 км від Чорткова, то він, зауважу, буде найбільш затратний фінансово. 

Я пропоную зробити потрібні дослідження безкоштовно, використавши для цього домовленість із фірмою-підрядником. Усю проектну документацію, перевірку свердловин і т. ін. робитиме підрядник. 

У розмову включається Ганна РУДЕНКО, керівник проектів ТОВ «Інтерпроект GmbH». 

Вона пояснює фінансову складову пропонованих проектів: 

– Ми можемо надати вам допомогу, повністю інформативний, технічний супровід. 

Ми маємо комунікувати від вашого імені або разом із вами з міжнародними фінансовими інституціями різними інструментами: письмовими, усними. 

Ми можемо розробити програму, вам треба вихідні технічні дані, щоб комунікувати цю проблематику далі, нагору. 

Грошей дуже багато, які заготовлені на модернізацію міст і сіл України, але їх в Україні не вміють залучати та освоювати. 

І це – проблематика усієї України. 

І в Чорткові вона особливо гостра, бо Чортків зовсім цього не робить.

Львів почав робити ще тоді, коли це не було плановим, а зараз гроші просто лежать, їх треба брати, а ніхто цього не робить, бо не вміє. 

Європейці по-іншому бачать і ми, українці в маленьких містечках, – по-іншому це бачимо. Ми просто думками і баченням не сходимося. 

От зараз хочемо реалізувати проект «Місто, в якому хочеться жити». Інфраструктура, до якої входить вода, тепло, освітлення, транспорт, дороги і парки, – це мінімум міста, щоби зробити його комфортним, і це те, на що Європа дає гроші. 

Тобто, оцей пласт теж можна піднімати, але нездатність, небажання, некооперування влади та громади міст, щоби спілкуватися, відпрацювати якийсь документ, програму, щоб комунікувати нею до міжнародних фінансових органів, тормозить процес. 

Її підтримує, доповнюючи, пан Євген КУНЬ: 

– Щодо грошей, то тут теж є різні варіанти їх залучення: взяти в інвестора, уклавши енерго-сервісний контракт, ви- користати кошти міжнародних фінансових організацій (але на це піде не менше 5 років), взяти у лізинг, а також – переглянути бюджет міста і вирішити, які проблеми є пріоритетні (це має сказати громада) й скільки коштів на них має виділятися. 

Впевнений, що на сьогодні ніхто з депутатів не розуміє складу бюджету і на яку проблематику скільки йде грошей. 

На кожній сесії десь так мільйон гривень перерозподіляється в одну чи іншу сторону. 

Тобто, гроші є, але вони можуть йти в даний час не на пріоритетні напрямки. 

Але хочу наголосити, що чортківчани мають зрозуміти просту істину: як гласить народна мудрість, порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих. 

Саме громада має ставити проблему до першочергового виконання. 

Чи зуміють мешканці міста Чорткова відстояти своє право на… воду, чисту, живильну, оту, що є основа основ усього живого, – залежить лише від них самих. 

Якщо вважаєте проблему води у місті однією з першочергових і таких, що потребують негайного вирішення, – донесіть місцевій владі через депутатів міськради свого виборчого округу власне бачення й прослідкуйте за виконанням поставлених вами завдань. 

Не будьте байдужими, треба потурбуватися про наше майбутнє та наших дітей разом. 

А депутатський корпус Чорткова має змінитися, стати таким, який ставить завдання виконавчому органу, що він має робити в першу чергу, бо саме депутати є ретранслятором прагнень чортківчан. 

Оксана СВИСТУН- Голос Народу!