До Чорткова прибуде частичка мощей Святителя Спиридона, єпископа Тримифунтського, чудотворця.

В неділю 25 грудня 2016 року, з благословення керуючого Тернопільсько-Теребовлянською єпархією владики Павла, до церкви Святої Покрови міста Чорткова прибуде частичка мощей Святителя Спиридона, єпископа Тримифунтського, чудотворця. Настоятель храму митрофорний протоієрей Михаїл Левкович та духовенство деканату, відслужать молебень та акафіст святителю Спиридону, єпископу Тримифунтськму.-повідомляється на сторінці Церкви Святої Покрови м. Чортків

У храмі мощі будуть перебувати постійно біля ікони Святителя Спиридона, єпископа Тримифунтського, чудотворця.

Святитель Спиридон, єпископ Тримифутський (Саламинсь­кий), чудотворець, народився в кінці третього століття на острові Кіпр, де Євангеліє Христове було сповіщене в першому столітті святими апостолами Павлом і Варнавою (Діян.13, 4- 12).

З дитячих років Спиридон пас вівці, чистим і боговгодним життям наслідував старозавітних праведників: Давида — у смиренності, Якова — у сердечній доброті, Авраама — у любові до прочан. У зрілому віці св. Спиридон став батьком. Незвичайна доброзичливість і душевна чуйність привернули до нього багатьох: безхатченки знаходили в його домі притулок, подорожні – їжу і відпочинок. За боговгодне життя і добрі справи Господь наділив майбутнього святителя благодатними дарами: прозорливістю, зціленням невиліковних хворих і вигнанням бісів.

Після смерті дружини, святий був обраний єпископом міста Тримифунта. Він став для пастви справжнім отцем. Під час довгої засухи і голоду на Кіпрі, молитвами святителя пішли дощі, і біда припинилась. Доброта святого поєднувалася з справедливою строгістю до людей недостойних. По його молитві був покараний немилосердний хліботорговець, а бідні поселенці були визволені від голоду й убогості. Заздрісники обмовили одного із друзів святителя, і того кинули до в’язниці і засудили до страти. Святий поспішив на допомогу, але дорогу йому перегородив повноводний потік. Святитель з твердою вірою у Всемогутнього Бога помолився і потік розступився. Разом з подорожніми, свідками чуда, св. Спиридон по сухому перейшов на інший бік берега. Почувши про чудо, суддя зустрів святителя з пошаною і відпустив невинного. Багато створив чудес святитель Спиридон. Одного разу під час богослужіння в лампаді догорала олія, і вона стала гаснути. Святитель засмутився, але Господь утішив його: лампада чудесно наповнилась олією. Відомий випадок, коли святому невидимо співслужили ангели, і після кожної єктенії чувся спів ангелів: «Господи помилуй». Святитель зцілив тяжкохворого імператора Констанція; розмовляв зі своєю померлою дочкою Іриною, яка була приготовлена для поховання; оживив благодаттю Божою померлу дитину, а потім і її матір, яка побачивши чудо впала бездиханною. Провидівши тайні гріхи людей, святий призивав їх до покаяння й виправлення. На тих, хто не каявся чекало покарання Боже. Єпископ Спиридон був пастві прикладом доброчесного життя і працелюбності: пас вівці, збирав хліб. Він надзвичайно піклувався про суворе дотримання церковного чину і збереження недоторканності Святого Письма. 325 року св. Спиридон брав участь у Першому Вселенському Соборі в Нікеї. Осяяний Божою благодаттю, він навернув до православ’я грецького філософа, який захищав єресь Арія: «Один Бог, що створив небо і землю, і створив із землі людину, і впорядкував усе інше, видиме й невидиме, Словом Своїм і Духом; і ми віруємо, що Слово є Син Божий і Бог, Який, змилосердившись над нами, заблукалими, родився від Діви, жив з людьми, постраждав і помер ради нашого спасіння, і воскрес, і з Собою воскресив увесь рід людський; ми чекаємо, що Він прийде судити всіх нас праведним судом і кожному воздасть за його справи; віруємо, що Він Єдиносущний з Отцем, рівний з Ним за владою і честю… Так сповідуємо ми і не намагаємося дослідити ці тайни допитливим розумом, і ти не насмілюйся досліджувати, як це все може бути, бо тайни понад твоє розуміння і набагато перевищують всяке людське знання». На Соборі в Нікеї святитель Спиридон так пояснював аріанам істину, яку сповідують православні, про єдність трьох Божественних іпостасей Святої Тройці: святий узяв до рук цеглину і стиснув її — вгору миттєво піднявся вогонь, вода потекла вниз, а глина залишилася в руках чудотворця. «Ось три стихії, а цегла одна, – сказав святитель. — Так і в Пресвятій Тройці — три Лиця, а Божество Єдине».

Господь відкрив святителю час його смерті. Останні слова його були про любов до Бога і ближніх. Приблизно в 348 році під час молитви святитель Спиридон відійшов до Господа. Поховали його у храмі святих апостолів в місті Тримифунті. У середині сьомого століття мощі його перенесли в Константинополь, а 1453 року — на острів Корфу. Тут і до цього часу в місті Керкира зберігаються святі мощі святителя Спиридона в храмі його імені.